блін, чому все сприймається на такому примітивному рівні?
чому гарну добру людину сприймають за ніщо, її обсирають та ігнорують, а якесь тупе чмо являється ідеалом для наслідування?!
чому розмальована пика і виставлені груди цінується більше ніж щира усмішка та книга в руках?
які дибільні зараз ідеали та принципи…
чим потворніша душа - тим краще. чим більше тупих зайобів - тим крутіше.
куди зникли душевність та простота?
чому їх неможливо зустріти серед такої великої концентрації суцільного божевілля?