ось як буває…
ще в першій ночі сьогодні він мені казав, що мене кохає (хоча раніше тільки казав що любить), а вже біля четвертої ми з ним чужі люди.
винна я. але мені байдуже, бо у нас з ним і так не могло бути ніякого майбутнього. а він поненавидить мене трохи і може нарешті стане щасливим.
а я? з цим все просто, я - forever alone :(