я й справді не можу уявити людину, яка сходить з розуму саме від мене,
яка ось так чекає від мене повідомлення і посміхається екрану,
якій подобається моя посмішка, мої очі, та й взагалі я,
якій небайдуже, що відбувається у моєму житті.
я не можу уявити ту людину, якій шалено приємно почути від мене "привіт",
не можу навіть припустити, що хтось захоплено розповідає про мене своїм друзям, думає про мене перед сном і бачить мене у сновидіннях.
це ж так дивно. дуже дивно…