мені знову боляче…
це тупий біль який не зникає.
він виїдає зсередини усі емоції, думки, усі надії на щастя
безнадійна апатія до усього, яка загострюється самотніми вечорами.
здається, що життя руйнується зі швидкістю світла.
чи не здається? може так і є?